Найголовніше прищепити смак і любов до науки: інакше ми виховаємо просто віслюків, навантажених книжною премудрістю

• Знання – настільки дорогоцінна річ, що їх варто здобувати з будь-якого джерела. Абу-ль-Фарадж
• Знання – це те, що найбільш істотно підносить одну людину над іншою. Дж. Аддісон
• Розумна чи дурна людина – ясно після її висловлювань. М. Авреміт
  
• Нічого не можна цілком дізнатися, нічому не можна цілком навчитися. Анаксагор
• Можна привести коня до водопою, але не можна змусити його пити. Англійське прислів’я
• Пізнання починається з подиву. Аристотель
• Розумний женеться не за тим, що приємно, а за тим, що позбавляє від неприємностей. Аристотель
• Усі люди від природи прагнуть до знань. Аристотель
• Лише той вільний, хто самостійно мислить і не повторює чужих слів, значення яких він не розуміє. Б. Ауербах

• Хто більше знає, той більше страждає. Чи не є древо науки – древом життя? Дж. Байрон
• Біля дурня завжди знайдеться шахрай. О. Бальзак
• Знання і могутність – це те саме. Ф. Бекон
• Треба палко жадати знань не заради суперечок, не для зневаги інших, не заради користі, слави, влади та інших ницих цілей, а заради того, щоби бути корисним у житті. Ф. Бекон
• Учень ніколи не перевершить свого вчителя, якщо бачитиме в ньому зразок, а не суперника. В. Бєлінський
• Порожня голова не думає. П. Блонський
  
• Справжнє знання полягає не в знайомстві з фактами, яке робить людину лише педантом, а у використанні фактів, яке робить її філософом. Г. Бокль
• Найголовніше – навчити людину мислити. Б. Брехт
• Наші знання суть зерна наших творінь. Г. Бюффон

• Не можна людині дати знання, можна їй тільки допомогти вдкрити ці знання. Г. Галілей
• Знання деяких принципів легко компенсує незнання деяких фактів. К. Гельвецій
• Розумний той, хто легко і швидко виправляє свої помилки. К. Гельвецій
• Треба розум свій поглиблювати, а не розширювати і, подібно до фокусу запального скла, зібрати все тепло і промені в одній точці. К. Гельвецій
  
• Широкість розуму вимірюється числом ідей і сполучень їх. К. Гельвецій
• Багато знань не робить людину розумною. Геракліт
• Перед великим розумом я схиляю голову, перед великим серцем я стаю на коліна. Гете
  
• Хто шукає, змушений блукати. Гете
• Навчаючи інших, теж навчаєшся. М. Гоголь
• Розум є незрівнянно вища здатність, але вона здобувається не інакше, як перемогою над страстями. М. Гоголь
• Доводити людині необхідність знання – це все одно, що переконувати її в корисності зору. М. Горький
• Розум людський володіє трьома ключами, що відкривають все: цифрою, буквою, нотою. Знати, думати, мріяти. Все в цьому. В. Гюго
• У людини є тільки один тиран – невігластво. В. Гюго

• Аби вдосконалити розум, треба більше роздумувати, ніж завчати. Р. Декарт
• Мало мати добрий розум, головне – добре його застосовувати. Р. Декарт
• Не прагни знати все, щоб не стати у всьому невігласом. Демокріт
  
• Ні мистецтво, ні мудрість не можуть бути досягнуті, якщо їм не навчатись. Демокріт
• Суть справи не в повноті знання, а в повноті розуміння. Демокріт
• Мистецтво бути мудрим полягає в умінні розпізнавати те, на що не варто звертати увагу. В. Джеймс
  
• Людина, що не знає нічого, може навчитися; справа тільки в тому, щоб запалити в ній бажання вчитися. Д. Дідро
• Можна наповнити чим-небудь тіло … але розум наповнити нічим не можна. Він повинен самостійно все охопити, засвоїти, переробити. А. Дістервег
• Не в кількості знань полягає освіта, а в повному розумінні й майстерному застосуванні всього того, що знаєш. А. Дістервег
• Розум людський має свої межі, тоді як дурість людська безмежна. О. Дюма

• Мудрий може змінювати думку, дурень – ніколи. І. Кант
• Неуцтво навколо нас, воно часто буває пихатим і вимагає до себе уваги. Воно навіть намагається інших навернути в свою віру. Неуцтво впевнене в собі, воно виголошує свою зверхність крізь вузькі щілини ротів наших політиків. А от знання — мінливе та крихке, вічно загрожене, охоплене сумнівами в собі, воно є, звісно, одним із останніх прихистків утопії. Ж. Кар’єр
• Ніщо так не навчає, як усвідомлення своєї помилки. Т. Карлейль
• Учитися ніколи не пізно. Квінтиліан
  
• Розкажи – і я забуду, покажи – і я пізнаю, дай зробити самому – і я зрозумію. Китайське прислів’я
• Не тікай від мудрості, матимеш підмогу, будеш прагнуть, то вона виведе в дорогу. М. Козачинський
• Станеш ти благословен, мудрості набувши. М. Козачинський
• Як без крил птахам бува годі полетіти, так і людям без наук також не зажити. М. Козачинський
• Вершини знань сягають не всі, а ті, хто наближаються до неї. Я. Коменський
  
• Мудрий не той, хто знає багато, а той, хто знає потрібне. П. Коельо
  
• Мислити послідовно, судити переконливо, спростовувати неправильні висновки повинен уміти кожен: фізик і поет, тракторист і хімік. Е. Кольман
• Багато чого не зробиш, поки не вивчишся. Але багато треба зробити, щоб вивчитись. Конфуцій
• Навчання без роздумів – шкідливе, роздуми без навчання – небезпечні. Конфуцій
  
• За природою люди близькі одне до одного, але в процесі навчання далеко відходять одне від одного. Конфуцій
• Те, що неясно, слід з’ясувати. Те, що важко творити, слід робити з найбільшою наполегливістю. Конфуцій
• Три шляхи ведуть до знання: шлях роздуму – це шлях найблагородніший, шлях наслідування – це шлях найлегший і шлях досвіду – це шлях найгіркіший. Конфуцій
• Навчання – це зміна здивування розумінням. В. Кротов
  
• Не можна, мабуть, інакше, як тільки горем та бідою довести людей до розуму. П. Куліш

• Вічно вчитися, але – не вічно отримувати уроки. Г. Ландау
• Хто має знання і робить вигляд незнаючого, той на висоті. Хто без знань робить вигляд знаючого, той хворий. Лао-цзи
  
• Те, що ми знаємо, – обмежено, а те, що ми не знаємо, – нескінченно. П. Лаплас
• Тільки той, хто робить, чомусь навчиться. Б. Лі
• Вивчай усе не заради марнославства, а заради практичної користі. Г. Ліхтенберг
  
• Намагайся бути не нижче від своєї епохи. Г. Ліхтенберг
• Велике мистецтво навчитися багато чому – це братися спочатку за незначне. Д. Локк
• Оскільки наш розум дуже вузький і настільки повільно знайомиться з речами та розбирається в нових істинах, що ніхто не здатний навіть у набагато більший термін, ніж відведений для нашого життя, пізнати всі істини, то розсудливість вимагає від нас, аби в пошуках знання ми зосереджували свої думки на основних та істотних питаннях, ретельно уникали дріб’язкових і не дозволяли собі відхилятися від нашої головної мети заради суто випадкових. Д. Локк